- експатріація
- -ї, ж.Добровільне або примусове залишення Батьківщини, найчастіше пов'язане із втратою громадянства.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
експатріація
Смотреть что такое "експатріація" в других словарях:
експатріація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
експатріант — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
експатріантка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
експатрійований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
експатріювати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
експатріюватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
експатрійований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до експатріювати. || у знач. ім. експатрійо/ваний, ного, ч. Те саме, що експатріант … Український тлумачний словник
експатріант — а, ч. Особа, що здійснює експатріацію або зазнає її … Український тлумачний словник
експатріантка — и. Жін. до експатріант … Український тлумачний словник
експатріювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док., перех. Здійснювати експатріацію; виселяти за межі Батьківщини … Український тлумачний словник
експатріюватися — ю/юся, ю/єшся, недок. і док. 1) Добровільно або примусово залишати Батьківщину. 2) тільки недок. Пас. до експатріювати … Український тлумачний словник
